ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НАУКИ

image


УДК 612.336.3: 615.28]─ 084


ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНОГО ПРЕПЕРАТУ БІОСПОРИНУ НА МІКРОБІОТУ КИШКИ ЗДОРОВОГО ОРГАНІЗМУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ


Адріана Гураль, Тетяна Руминська, Роксолана Шикула, Олена Корнійчук


Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна, adriana-herman@i.ua


Вступ. У разі необхідності проведення протимікробної елімінуючої терапії альтернативою лікування є застосування відповідних біопрепаратів. Вони мають високу антагоністичну ак- тивність стосовно до умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, виявляють імуномо- дувальний ефект.


Мета нашої праці – дослідити вплив препарату біоспорину на окремих представників мі- кробіоти кишечника та підтвердити його активність щодо умовно-патогенних мікроорганіз- мів, зберігаючи автохтонну мікрофлору кишки.


Матеріали і методи. Досліди проводили на щурах – самцях лінії Вістар із початковою масою тіла 180–210 г, яких утримували у стандартних умовах віварію згідно з вимогами етики, пе- редбаченими положеннями Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які вико- ристовують для дослідних та інших наукових цілей. Тварини перебували у віварії за відповід- них умов освітлення, температурного режиму та стандартного раціону. Тварин поділлили на дві групи: 1)контрольна група (n= 12); 2)дослідна (n = 12). Тварини другої групи отримували препарат біоспорину у добовій дозі 0,2–0,3мл / тварини на добу. Препарат вводили внутріш- ньошлунково щодобово впродовж 10 днів. Проводили мікробіологічне дослідження випорож- нень, застосовуючи класичний культуральний метод. Виявляли наявність і визначали кількісні показники мікроорганізмів таких груп: ентерококів, ешерихій, умовно – патогенних ентеро- бактерій, мікроаерофільних бактерій – лактобацил, біфідобактерій і грибів роду Candida.


Результати, які отримали під час дослідження кишкової мікрофлори піддослідних щурів, по- рівнювали з даними інтактних тварин. Кількісний склад мікробного пейзажу кишечнику ви- значали в lg КУО/г (логарифм колонієутворювальних одиниць в 1 г випорожнень). Ідентифі- кацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Статистичний аналіз одержаних результатів проводили ме- тодом варіаційної статистики з визначенням середніх значень величин, середньої похибки. Достовірність відмінностей між середніми значеннями під час проведення аналізу оцінювали, використовуючи непарний t–критерій Стьюдента.


Результати. Виявлено підвищення кількісного рівня бактерій кокової групи (стафілококів і стрептококів) порівняно з показниками інтактних тварин. Відхилення від контрольного показника кількості ентерококів було суттєвішим. Стрептококів, які не належать до роду Enterococcus, в інтактних тварин у калі не виявлено, проте при згодовуванні щурам біос- порину їх виділено у незначній кількості. Виявлено підвищення у досліді й популяційного рівня ешерихій. Зате, зафіксовано відсутність протейної мікрофлори за впливу біоспорину, тоді як з калу інтактних тварин ізольовано Proteus mirabilis. Мікроаерофільні мікроорганізми (Lactobacillus) та в інтактних тварин виявлялися на однаковому рівні. З боку біфідофлори виявлено деяку їхню елімінацію, що супроводжувалося зниженням кількості біфідобактерій порівняно з контролем. З боку дріжджеподібних грибів Candida змін не спостерігалося. Отри- мані результати дослідження впливу біоспорину на фекальну мікробіоту здорових щурів є свідченням того, що препарат спричиняє у кишечнику деякий перерозподіл мікробних сим- біонтів. Очевидно, що за умов присутності бактерії – антагоніста в травному каналі організму

image

Оригінальні дослідження: фундаментальні науки Research: fundamental sciences


щура, мало ймовірною є проліферація досліджуваних мікроорганізмів. Підвищення кількості ентерококів і поява стрептококів є наслідком витіснення мікробів з верхніх відділів травного каналу, де їх більше, ніж у дистальних відділах. Подібний феномен пояснює і також деяку активацію ешерихій. Зниження кількості біфідобактерій не виходило за межі норми.


Висновки. Отримані результати дослідження впливу біоспорину на фекальну мікробіоту свідчать про перерозподіл у кишечнику мікробних симбіонтів. Зафіксовано підвищення кіль- кості ентерококів а також популяційного рівня у товстому кишечнику ешерихій. Зміни з боку кількості лактобацил та біфідобактерій незначні.


Ключові слова: щурі, мікрофлора, симбіонти, кишечник, бактерії–антагоністи, мікробіоценоз.


EFFECT OF THE PROBIOTIC BIOSPORIN ON MICROBIOTA OF THE INTESTINE OF THE HEALTHY BODY IN EXPERIMENT


Аdriana Hural, Tetyana Rumynska, Roksolana Shykula, Olena Korniychuk.


Danylo Halytsky Lviv National Medical University Lviv, Ukraine, adriana-herman@i.ua


Introduction. When it is nessecery to apply to the antimicrobial elimination therapy, the application of appropriate biological drugs is thealternative treatment. One of them is Biosporin (includes Bacillus subtilis та Bacillus licheniformis). It has a high antagonistic activity against pathogenic and opportunistic pathogenic microorganisms and expresse the immunomodulatory effect. The purpose of our work was to investigate the effect of probiotic Biosporin on different representatives of intestinal microbiota and confirm its activity against opportunistic microorganisms while maintaining the normal symbionts of intestine.


Materials and methods. Experiments were conducted in the albino Wistar rats (males) with initial weighing 180-210 g, which were kept under standard vivarium conditions as required by ethics under the provisions of the European Convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Animals were in vivarium under appropriate lighting conditions, temperature and standard diet. During the study they had free access to water. The animals were divided into two groups: 1) control group (n = 12), 2) researched (n = 12). The first group was formed with intact rats. Animals of the second group were given the biological preparation Biosporin in a daily dose 0,2-0,3ml / animal per day. Calculation of doses were performed using doses of individual animals to humans. The biological preparation was administered intragastric every day for 10 days using nontraumatic probe. Faeces were collected on the 10th day into sterile container. When conducting microbiological investigations classic cultural method and differential diagnostic and special nutrient media for the cultivation of certain genera of microorganisms were used. The presence and quantitative values of enterococci, Escherichia, conditionally - pathogenic microorganisms, microaerophilic bacteria - lactobacilli and bifidobacteria were revealed. The results obtained in the investigations of intestinal microflora of experimental rats with the same ones in intact animals were compared. Number of the members of the intestinal microbial landscape was determined by counting of the colonies that grew on media in terms of 1g weight of feces.The conversion to lg of CFU /g (logarithm of the colony forming units in 1 g of faeces) was carry out. The identification of isolated cultures was carried out by morphological, tinctorial, cultural and biochemical properties. State microbiota of the colon was assessed by the population levels of certain species (groups) of microorganisms. Statistical analysis of the results was performed by the method of variational statistic with the determination of the average values of the quantities and the average error. Assessment of the reliability of the differences between average values during the analysis were obtained using unpaired t-Student test. The difference between the values was considered reliable when probability difference p ≤ 0,05.

image

Оригінальні дослідження: фундаментальні науки Research: fundamental sciences


Results and discussion. Giving the Biosporin to the healthy animals slightly affected the studied quantitative microbial symbionts. Thus, the level of representatives of coccal group (staphylococci and streptococci) was partly higher compared with the intact animals. Staphylococci were found in the number of (5,6 ± 0,48) in experimental animals to (5,2 ± 0,35) lg CFU/ g in control group. Deviation of enterococci compared with control were more significant (9,6 ± 0,60 to 7,0 ± 0,46 lgCFU / g). Streptococci, which do not belong to the genus Enterococcus, were not found in the feaces of intact animals, but after given to rats Biosporin, were found in small amounts (1,2 ± 0,2 lgCFU / g). The highest rate was in Escherichia. These enterobacteria were found in the experiment at 6,35 ± 0,57 lg CFU / g to 5.9 ± 0.40 in control. The absence of Proteus under the influence of Biosporin was noticed, at the time, Proteus mirabilis in the amounts 6,0 ± 0,58 in intact animals was found. Microaerophilic microorganisms (Lactobacillus) in experiment and in intact animals at 7.0 were found out. On the part of bifidoflora some of their elimination, accompanied by a decrease of bifidobacteria compared with controls from 7,5 ± 0,76 to 6,75 ± 0,72 lg CFU / g was recorded. Changes of the amount of yeast fungi Candida in both groups were not recorded. The results of the research of the influence of Biosporin on faecal microbiota of healthy rats is an evidence that the drug causes some redistribution of microbial symbionts. It is clear that in the presence of bacteria - antagonist in the organism of rat the proliferation of investigated microorganisms is unlikely. Increasing of the number of enterococci and streptococci appearance is the result of the movement of microbes from the upper digestive tract, where they are more at its distal. A similar phenomenon also explain an activation of Escherichia in faeces. The number of bifidobacteria does not go beyond the norm. Thus, under conditions of a healthy body Biosporin initiates translocation of symbionts from proximal to distal digestive tract. Moreover, the discharge of natural biological niches promotes renewal of the population. With an excess of opportunistic flora, which includes representatives of the genus Proteus, Biosporin causes their elimination, reflected an appreciable therapeutic effect.


Conclusions. The results of investigations of Biosporin influence on faecal microbiota indicate a redistribution of microbial symbionts. The increase of enterococci in the number and some activation of Escherichiain colon was established. Changes of lactobacilli and bifidobacteria number are insignificant. Obviously, the positive effect of Biosporin is more prominent in the case of dysbiotic changes (excessive proliferation of microflora). The proclivity of quantitative glycolytic microaerophilic microflora decreasing of Biosporin action, is the reason to use the probiotic preparations for reimplantation of lack bifidobacteria and lactobacilli as the next step after Biosporin utilisation.


Key words: rats, microflora, symbionts, intestine, bacteria – antagonists, microbiocenosis.


Актуальність. Найновіші наукові відкриття початку ХХІ ст. стали підставою по-новому трактувати поняття мікробіоценозу і значен- ня нормосимбіонтної мікрофлори в патогенезі інфекційних захворювань, а також значення й безпосередньої участі у відновленні гоме- остазу після відповідних патологічних змін [1, 2]. Йдеться про відкриття організації мі- кробних асоціацій у багатофункціональні структури (біоплівки), системи регулюван- ня всередині біоплівок і з макроорганізмом, подальші дослідження факторів вроджено- го специфічного імунітету (Toll-рецептори і ORP), біологічний годинник, який супряжено регулює функціональну активність мікробіо- ти, й організму людини, відкриття широкого кола невідомих раніше чинників, важливих для формування еубіозу у новонароджених

дітей та інші важливі відкриття [18]. Надлиш- ковий ріст умовно-патогенної мікрофлори в дорослому організмі за умов функціональних захворювань чи запальних станів зазвичай є вторинними, і радше індикатором захворю- вання. Проте комплекс лікувальних заходів передбачає проведення елімінуючої протимі- кробної терапії, оскільки бактеріальні токсини активно проліферуючої умовно-патогенної мі- крофлори індукують продукцію цитокінів, що сприяє прогресуванню запального процесу. Протимікробна хімітерапіотерапія, безпереч- но, має відповідний протизапальний ефект і сприяє припиненню діареї, що нерідко є причиною призначення кишкових антисеп- тиків (інтетрикс, фуразолідон, ніфуроксазид, фталазол). Розроблення широкого спектра біопрепаратів різного складу та призначен-

image

Оригінальні дослідження: фундаментальні науки Research: fundamental sciences


ня стало альтернативою хіміотерапевтичним протимікробним препаратам [5, 7 ].


Сьогодні біотерапію не розглядають як про- цес лише реімплантації нормосимбіонтів, популяція яких зазнала змін впродовж за- хворювання, а для ініціації механізмів, які сприяють відновленню гомеостазу.


Препарати, які мають виражену антагоніс- тичну дію на умовно-патогенну мікрофлору і, подібно до антибіотиків, елімінують про- світних опортуністів, створені на підставі спороутворювальних бактерій, і активно застосовують впродовж багатьох років для лікування різних дисбіотичних станів у ді- тей і дорослих, в тім числі постінфекційних та постмедикаментозних [8]. Це такі пре- парати: біоспорин, субалін, бактисубтіл, ентерожерміна та ін. До складу згаданих препаратів входять спори різних видів ба- цил. Подібний склад препаратів зумовлює, практично, однакове призначення з дея- кими незначними відмінностями. Зокрема, ентерожерміна, до складу якої входить су- спензія спор Bacillus clausii, завдяки здат- ності зазначеної бактерії синтезувати різні вітаміни (особливо групи В) сприяє корекції дисвітамінозу, спричиненого застосуван- ням протимікробних хіміотерапевтичних препаратів. Субалін, який містить Bacillus subtilis, вважається антивірусним, антибак- теріальним, імуномодулювальним мікроб- ним препаратом. До складу біоспорину входить 2 види бацил – Bacillus subtilis та Bacillus licheniformis. Як і попередні препа- рати, цей пробіотик має високу антагоніс- тичну активність щодо умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів людського ор- ганізму, не виявляючи негативного ефек- ту на представників природної мікрофлори [12, 13, 20]. Крім того, завдяки синтезу бактеріями, які входять до складу біоспо- рину комплексу ферментів, відбуваєть- ся стимуляція і регулювання нормально- го травлення, поліпшення всмоктування в шлунково-кишковому тракті вітамінів Е, Д і нормалізація продукції вітамінів групи В. Разом з тим препарат позитивно впли- ває на імунну систему: активує макрофа- ги, стимулює реплікацію імуноглобулінів, підсилює вироблення ендогенного інтер- ферону та лізоциму. Саме тому для до- слідження обрали біоспорин виробництва

«Біоспорин-Біофарма» виробництва ПрАТ

«Біофарма».

Мета проведеного експериментального до- слідження – виявити вплив препарату на мі- кробний пейзаж кишечника щурів при зго- довуванні їм біоспорину.


Матеріали та методи. Досліди проводили на щурах – самцях лінії Вістар із початковою ма- сою тіла 180–210 г, яких утримували у стан- дартних умовах віварію [19] згідно з вимогами етики, передбаченими положеннями Євро- пейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, яких використовують для дослідних та інших наукових цілей. Тварини перебували у віварії за відповідних умов освітлення, тем- пературного режиму та стандартного раціону. Впродовж дослідження вони мали вільний до- ступ до води. Тварин поділили на дві групи:1) контрольна група (n= 12); 2) дослідна (n = 12). Першу групу сформовано з інтактних щу- рів. Тварини другої групи за умов стандартно- го годування отримували препарат біоспори- ну у добовій дозі 0,2–0,3мл/ тварини на добу.


Розрахунок доз проводили, використовуючи перерахунок доз з окремої тварини на лю- дину. Препарат вводили внутрішньошлун- ково за допомогою нетравматичного зонда щодобово впродовж 10 днів.


На 10-й день відбирали випорожнення, ви- користовуючи для цього стерильні ємкості.


Під час проведення мікробіологічних до- сліджень застосовували класичний культу- ральний метод [6]. Використовували дифе- ренційно-діагностичні та спеціальні поживні середовища. Виявляли присутність і визнача- ли кількісні показники мікроорганізмів таких груп: ентерококів, ешерихій, умовно – па- тогенних мікроорганізмів, мікроаерофільних бактерій – лактобацил і біфідобактерій.


Зразки зважували на торзійній вазі, вносили у стерильну фарфорову ступу, розтирали і готували десятикратні серійні розведення – від 10ˉ2 до 10ˉ11, 0,01 мл суспензії для посіву на відповідні поживні середовища. Факульта- тивні анаероби культивували 1–2 доби у тер- мостаті за температури 37 °С, анаеробні бак- терії та мікроаерофіли – 5–7 діб. Результати, які отримали під час дослідження кишкової мікрофлори піддослідних щурів, порівнювали з даними інтактних тварин.


Кількісні рівні мікросимбіонтів кишечника визначали у lg КУО/г (логарифм колоніє-

image

Оригінальні дослідження: фундаментальні науки Research: fundamental sciences


утворювальних одиниць в 1 г випорожнень). Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, куль- туральними та біохімічними властивостями [14, 16, 22]. Стан мікробіоценозу товстої кишки оцінювали за популяційним рівнем відповідних видів (груп) мікроорганізмів.


Статистичний аналіз одержаних результатів проводили методом варіаційної статистики з визначенням середніх значень величин, се- редньої похибки. Достовірність відмінностей між середніми значеннями під час прове- дення аналізу оцінювали, використовуючи непарний t–критерій Стьюдента. Відмінність між величинами вважали достовірною за ймовірності різниці р ≤ 0,05.


Результати та обговорення. Згодовуван- ня біоспорину здоровим тваринам незначно відображалося на кількісних показниках до- сліджених мікробних симбіонтів (див. табл.).


Показники мікробіоценозу кишечника щурів при згодовуванні біоспорину



Мікроорганізми М±m(lg КУО/г)

Групи

контроль

(інтактні) (N=12)

дослід

(N=12)

Staphylococcus

5,2±0,35

5,6±0,48

Enterococcus

7,0±0,46*

9,6±0,60

Streptococcus

0

1,2± 0,2

E.coli

5,9±0,4*

6,35±0,57

УПЕ

0

0

Протей

6,0±0,58

0

Гриби роду

Candida


5,5± 0,57


5,54± 0,62

Bifidobacterium

7,5± 0,76

6,75±0,72

Lactobacillus

7,0± 0,2

7,0 ±0,3


* Показники достовірно відрізняються між собою

(p≥0,05).


Рівень представників кокової групи (ста- філококів і стрептококів) деякою мірою вищий порівняно з показниками інтак- тних тварин. Стафілококи виявлялися у дослідних тварин у кількості (5,6±0,48) щодо (5,2±0,35)lg КУО/г. Відхилення від показника ентерококів порівняно з контр- олем суттєвіші (9,6±0,60 щодо 7,0±0,46lg КУО /г, P≥0,05).


Стрептококів, які не належать до роду Enterococcus, в інтактних тварин у калі не виявлено, проте при згодовуванні щурам

біоспорину їх виявили у незначній кілько- сті (1,2± 0,2 lgКУО /г). Виявлено підвищен- ня кількісного показника ешерихій: згадані ентеробактерії виявили в досліді на рівні 6,35±0,57lg КУО /г щодо 5,9±0,40 у контро- лі. Проте зафіксовано відсутність протейної мікрофлори за впливу біоспорину, тоді як в інтактних тварин виявлено Proteus mirabilis на рівні (6,0±0,58). Мікроаерофільні мікро- організми (Lactobacillus) у досліді і в інтак- тних тварин виявлялися на рівні 7,0. З боку біфідофлори помічено деяку елімінацію, що супроводжувалося зниженням показ- ника біфідобактерій порівняно з контролем від 7,5±0,76 до 6,75±0,72 lg КУО/г. З боку дріжджеподібних грибів Candida змін не спостерігалось.


Отримані результати дослідження впливу біоспорину на фекальну мікробіоту здоро- вих щурів є свідченням того, що препарат спричиняє у кишечнику перерозподіл мі- кробних симбіонтів. Очевидно, що за умов присутності бактерії – антагоніста в кишеч- нику організму щура, малоймовірною є про- ліферація досліджуваних мікроорганізмів. Підвищення кількості ентерококів і поява стрептококів – наслідок витіснення мікро- бів з верхніх відділів травного каналу, де їх більше, у його дистальні відділи. Подібний феномен пояснює і деяке підвищення в калі кількості ешерихій. Зниження кількості біфі- добактерій не виходило за межі норми.


Отож, за умов здорового організму біоспо- рин ініціює транслокацію симбіонтів прокси- мальних відділів травного каналу у дисталь- ні. Розвантаження природних біологічних ніш сприяє оновленню мікробної популяції. За наявності надлишку опортуністичної про- світної мікрофлори, до якої належать пред- ставники роду Proteus, біоспорин спричиняє елімінацію, що виявляється вираженим лі- кувальним ефектом.


Висновки

Отримані результати дослідження впливу біоспорину на фекальну мікробіоту свідчать про деякий перерозподіл мікробних симбі- онтів травного каналу.


Очевидно, за наявності дисбіотичних змін (надлишкова проліферація просвітної мі- крофлори) вплив біоспорину на мікробіоце- ноз кишки сприяє його відновленню.

image

Оригінальні дослідження: фундаментальні науки Research: fundamental sciences


Наявність тенденції до зниження кількісно- го рівня гліколітичної мікроаерофiльної мі- крофлори від дії біоспорину, є підставою до застосування пробіотичних препаратів для

реімплантації втрачених біфідобактерій і лактобацил в умовах дисбіозу як наступний етап після прийому біоспорину.


Література


  1. Andruh V. S. Mikrobiota. Ljudyna. Dysbakterioz. Bakterial’ni probiotyky. Pravda ta mify / V. S. Andruh. // Racional’naja farmakoterapija.– 2013. – S. 56.

  2. Berezhnyj V. V. Novi mozhlyvosti vykorystannja mul’tyshtamovyh synbiotykiv u pediatrychnij praktyci /

    V. V. Berezhnyj, V. G. Kozachuk. // Sovremennaja pedyatryja. – 2016. – S. 33.

  3. Bondarenko V.M., Maculevych T.V. Dysbakteryoz kyshechny kak akklynyko-laboratornіj syndrom: sovremennoe sostojanye problemy: Rukovodstvo dlja vrachej. – M.: GЭOTAR-Medya, 2007. – 304 s.

  4. Gryshel’ A.Y., Kyshkurko E.P. Probyotyky y yh rol’ v sovremennoj medycyne // Vestnyk farmacyy. – 2009. – № 6. – S. 15–16.

  5. Kalinichenko S. V. Suchasnyj stan rozrobky ta zastosuvannja probiotychnyh, prebiotychnyh ta synbiotychnyh preparativ (ogljad literatury) [Tekst] / S. V. Kalinichenko // An. Mechnykivs’kogo Instytutu. – 2013. – № 3. – S. 5–12.

  6. Klymnjuk S.I., Sytnyk I.O., Tvorko M.S., Shyrobokov V.P. Praktychna mikrobiologija. Ternopil’: Ukrmedknyga. – 2004. – 438 s.

  7. Kordon T. I. Pryncypy stvorennja, mehanizm dii’ ta klinichne zastosuvannja probiotykiv (Ogljad) [Tekst] /

    T. I. Kordon // An. Mechnykivs’kogo instytutu. – 2014. – № 4. – S. 8–16.

  8. Pohylenko V.D., Perelgyn V.V. Probyotyky na osnove sporoobrazujushhyh bakteryj y yh bezopasnost’ // Hymycheskajay byologycheskaja bezopasnost’. — 2007. – № 2–3. – S. 32–33.

  9. Cafonova M.A. Probyotycheskye preparatyy dlja korrekcyy mykroэkologycheskyh narushenyj kyshechnyka / M. A. Safonova,O. Ju.Kuznecov // Vestn. Yvanovskoj med. akad. – 2012. – T. 17, № 1. – S. 49–54.

  10. Tkach S.M. Kyshechnaja mykrobyota v norme y pry patologyy. Sovremennyye podhodyy k dyagnostykey korrekcyy kyshechnogo dysbyoza / S.M. Tkach, K.S. Puchkov, A.K. Syzenko. – Kyiv: Tvysa LTD, 2014. – 149 s.

  11. Shyrobokov V.P., Jankovs’kyj D.S., Dyment G.S. Novi strategii’ v oblasti stvorennja i klinichnogo vyprobuvannja probiotykiv // visnyk farmakologii’ ta farmacii’. – 2010. – №2. – S. 18–30.

  12. Bacillus subtilisiso lated from the human gastrointestinal tract / Hong H. A., Khaneja R., Tam N. M. [etal.] // Res. Microbiol. – 2009. – Vol. 160, № 2. – Р. 134–143. 28

  13. Bader J. Sporeforming bacteria and the irutilisation as probiotics / J. Bader, A. Albin, U. Stahl // Benef.

    Microbes. – 2012. – Vol. 3, № 1. – P. 67–75. 29.

  14. Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. 2nd ed. D.R.Boone., R.W.Gastenhdz., M.George [etal] NewYork: Springer – Verlag; 2001.

  15. Candela M., Maccaferri S., Turroni S. et al. Functional intestinal microbiom, new frontiers in prebiotic design // Int. J. Food Microbiol. – 2010. – №140. – P. 93–101.

  16. Dobler G. Recent taxonomicc hanges and up date of nomenclature for bacteria identified inclinical material [Text] / G. Dobler, I.Braveny // Eur j Clin Microbiol infect Dis. – 2003. – Vol. 22. – P. 643– 646.

  17. Efficacy of prebiotics, probiotics, and synbiotics in irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation: systematic review and meta analysis / A. C. Ford, E. M. Quigley, B. E. Lacy [et al.] // Am. J. Gastroenterol. – 2014. – Vol. 109, № 10. – P. 1547–1561

  18. Guandalini S. Prebiotics and probiotics in irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease in children / S. Guandalini, E. Cernat, D. Moscoso // Benef. Microbes. – 2014. – Vol. 12. – P. 1–9. 33.

  19. KozhemjakinYu.M. Naukovo–praktichni rekomendatsiji z utrimanya laboratornih tvarin ta robota z nimi / KozhemjakinYu.M. // Kyiv. – Avitsenna. – 2002. – 156 s.

  20. Probiotic actionson diseases: implications for therapeut i ctreatments / Chiu Y. H., Lin S. L., Tsai J. J., Lin M. Y. // Food Funct. – 2014. –Vol. 5, № 4. – Р. 625–634.

  21. Plaza-Diaz J. etal. Effects of Lactobacillus paracasei CNCM I-4034, Bifidobacterium breve CNCM I-4035 and Lactobacillus rhamnosus CNCM I-4036 on Hepatic Steatosis in Zucker Rats // PLoS ONE. – 2014. – doi: 10.1371/journal

  22. P.R.Murray Manual of clinical microbiology/ P.R.Murray, E.I.Baron, I.H.Jorgensen [etal] // Washington: ASM Press; 2003.


Cтаття надійшла 11.10.2016


Після допрацювання 12.11.2016


Прийнята до друку 16.11.2016