image

Огляд Review


УДК: 616-008.6:615.218.1.015.5


СИНДРОМ НИЗЬКОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ГІСТАМІНУ: ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ*


Зубченко Світлана1, Мазур Марія2, Юр’єв Сергій3, Маруняк Степан1


1Львівський національний університет імені Данила Галицького, кафедра клінічної імунології та алергології, Львів, Україна

2Львівська міська лікарня №1 імені Князя Лева, Львів, Україна

3Українська школа молекулярної алергології та імунології, Київ,Україна


Резюме. Гістамін – біогенний амін, що синтезується в людському організмі і виступає в ролі медіатора низки біологічних реакцій. Позаклітинний шлях метаболізму гістаміну проходить за участі ферменту діаміноксидази. Недостатня активність даного ферменту призводить до формування синдрому низької толерантності до гістаміну і клінічним наслідкам, пов’язаним з плейотропними ефектами гістаміну. У статті наведені основні причини зниження активності діаміноксидази, типова клінічна симптоматика, яка характеризує даний синдром, алгоритм діагностики та особливості лікування пацієнтів. Описано також альтернативний, безпечний для пацієнтів тест для діагностики синдрому низької толерантності до гістаміну - «Histamin 50-Skin-Prick Test». На підставі наведених клінічних випадків показано сучасні діагностичні можливості у конкретних пацієнтів з проявами алергопатології. Розуміння патогенезу син- дрому низької толерантності до гістаміну, вивчення питання діагностики недостатності ді- аміноксидази дає широкі можливості до вибору ефективних підходів у лікуванні пацієнтів, відтак потребує більш глибокої обізнаності лікарів різних спеціальностей.


Ключові слова: гістамін, діаміноксидаза, синдром низької толерантності до гістаміну, діа- гностика.


SYNDROME OF LOW TOLERANCE TO HISTAMINE: VALUE FOR PRACTICAL MEDICINE


Svitlana Zubchenko, Maria Mazur, Sergiy Yuriev, Stepan Marunyak


Resume. Histamine – biogenic amine that is synthesized in the human body and acts as a mediator of a number of biological reactions. The extracellular histamine pathway involving enzymes diamine oxidase. Lack activity of this enzyme leads to a syndrome of histamine intolerance and out comes related to the pleiotropic effects of histamine. The article presents the main causes of decreased activity diamine oxidase, typical clinical symptoms that characterize this syndrome, diagnostical go rithm and characteristics of patients. Described as analternative, safe for patient test for diagnosing the syndrome of histamine intolerance - «Histamin 50-Skin- Prick Test». Based on the clinical cases shows modern diagnostic capabilities in specific patients with manifestations of allergic pathology. Understanding the pathogenesis of the syndrome of histamine intolerance, research in to the diagnosis of failure diamine oxidase gives opportunities to the choice of effective approaches in the treatment of patients so requires a deep knowledge of physicians of differents pecialties.


Keywords: histamine, diamine oxidase, syndrome of histamine intolerance, diagnostic.


image

image

Огляд Review


стабілізаторів тучних клітин, дотримання безгістамінової дієти (на підставі ведення харчових щоденників) (Warner, 2005).


На другому етапі діагностики необхідно проведення алергологічного обстеження пацієнта за допомогою шкірних прік-тестів з пилковими (для виключення можливих перехресних реакцій) і харчовими алерге- нами, визначення рівня загального і специ- фічних IgE в крові для виключення істинної харчової алергії. Часто вирішальним у діа- гностиці причини алергопатології, особливо у випадку «небажаних» реакцій на продук- ти харчування, є проведення компонентної діагностики методом ImmunoCAP. У низці випадків постає потреба дослідження трип- тази сироватки для діагностики приховано- го мастоцитозу (зауважимо, рівень триптази у сироватці нормалізується через 6-12 го- дин, тому зразок крові необхідно досліджу- вати вчасно!) (Missbichler, 2004).


При відсутності даних, які б вказували на на- явність істинно-алергічного механізму в па- тогенезі захворювання, необхідно визначити рівень DAO в крові пацієнта. Донедавна ви- користовували кілька різних методів визна- чення DAO, однак деякі з них були визнані недостатньо інформативними (метод дегра- дації утресцину, поміченого радіоактивною міткою), з певними обмеженнями (дослі- дження біоптату ділянки кишківника) або дороговартісними (Jarisch, 2011). Останнім часом широкого застосування набув шкірний прик-тест з 1% розчином гістаміну, описаний у літературі як «Histamin 50-Skin-Prick Test». Суть тесту полягає у визначенні розміру па- пули через 50 хвилин після скарифікації. На- явність розміру папули більше 5 мм вказує на знижену активність DAO. Даний тест є про- стим у виконанні, абсолютно безпечним і має доказову базу (Kofler et al., 2011).


Зручність і необхідність даного методу хоче- мо продемонструвати на прикладі клінічних випадків.


Мета дослідження. На основі проведення компонентних досліджень і виконання тесту

«Histamin 50-Skin-Prick Test» показати їх ді- агностичні можливості у конкретних пацієн- тів з проявами алергопатології.


Матеріали та методи дослідження. Про- водили шкірні прік-тести екстрактами алер-

генів (Diater, Іспанія), визначення загаль- ного і специфічних IgE (sIgE) методом ІФА з використанням тест систем «Euroimmun». Для виявлення видоспецифічних компонен- тів алергенів використовували імунофлюо- росцентний метод ImmunoCAP («Phadia AB», Швеція). Матеріалом дослідження була сироватка крові.


Результати та їх обговорення. Клініч- ний приклад 1. Пацієнт А., 44 роки звер- нувся на консультативний прийом зі скарга- ми на періодичний шкірний висип у ділянках тулуба, рук, ніг, шиї, що супроводжувався свербежем і виникав після споживання їжі. Звязку з конкретним продуктом харчуван- ня не було. Приймання антигістамінних препаратів приносило незначне полегшеня стану хворого. Пацієнту проведено етапну діагностику відповідно консенсусу з моле- кулярної алергодіагностики (Canonica et al., 2013). Результати досліджень були наступ- ними: шкірні прик-тести (в період клінічної ремісії): гістамін (+++), тест-контроль (-), сезонні, побутові, грибкові (цвілеві) алерге- ни – відємні, алергени кота – (+++), собаки

– (++), 50-ти хвилинна гістамінова проба – позитивна. sIgE (ІФА): кіт – 2-й класс, соба- ка – 1-й класс, м’ясо (свинина, яловичина), молоко – позитивні значення.


Алергокомпонентна діагностика: Fel d 1 – 0,04 kU/l, Fel d 4 – 0,12 kU/l, Fel d 2 – 2,4

kU/l, Can f 1 – 0,20 kU/l, Can f 5 – 0.03 kU/l,

Bos d 6 – 35 kU/l.


Діагноз: Алергічний дерматит, сенсибілі- зація до мінорних алергенів кота і собаки (сирватковий альбумін), сирвоткового аль- буміну мяса (яловичина) і молока. Синдром порушення толерантності до гістаміну.


Відповідно до верифікованого діагнозу, па- цієнт отримав наступні рекомендації: спо- живати молоко і м’ясо лише після термічної обробки. Для корекції синдрому порушення толерантності до гістаміну – дієта з вилучен- ням гістамінолібераторів, замісна терапія препаратами діаміноксидази (HistDAO). АІТ алергенами кота і собаки данному пацієнту не показана (позитивні результати лише до мінорних алергенів).


Клінічний приклад 2. Пацієнт М., 28 років, звернувся зі скаргами на закладеність носа, ринорею і сьозотечу, чхання, свербіж, які від-

image

Огляд Review


мічав впродовж останніх 4-х років і конкрет- но вказував на період з березня до початку червня. За детальними анамнестичними да- ними стало відомо, що у хворого періодично зявлявся дискомфорт у ротовій порожнині (відчуття набряку і затерпання язика, губ, свербіж) після споживання кісточкових. За результатами алергодіагностики визначено: шкірні прик-тести: гістамін (++), тест-кон- троль (-), береза (>5 мм), вільха(>5 мм), ліщина (++++), граб (+++), яблуко (-), персик (++++). Алергокомпонентна діагнос- тика: rBet v 1 (PR-10) – 31,07kU/l, rBet v 2-4

– 0,03 kU/l, rPru p 1 (PR-10) – 12,04 kU/l, rPru p 4– 0,03 kU/l, rPru p 3 (nsLTP) – 0,02 kU/l.


Діагноз: Алергічний риніт, інтермітуючий перебіг, сенсибілізація до пилку весня- них дерев. Перехресна харчова алергія до фруктів родини розоцвітних.


Пацієнту рекомендовано проведення АІТ сумішшю пилку дерев. Вилучити зі спожи- вання фрукти у сирому вигляді і споживати лише після термічної обробки.


Через рік лікування (на етапі підтримуючої дози) пацієнту провели моніторинг рівня специфічних алергенів для оцінки ефектив- ності АІТ. Отримали результат ImmunoCAP («Phadia AB»): rBet v 1 - 15,02kU/l, rBet v 2-4 – 0,03 kU/l, що вказувало на хорошу ефективність вибраного лікування. Од- нак,причиною моніторингу було ще й те, що пацієнта продовжували турбувати закладе- ність носа незалежно від періоду полінації на тлі запропонованої дієти. Окрім цього,

періодично з’являлись шкірні висипання, метиоризм. У зв’язку з цим, пацієнту за- пропоновано проведення 50-ти хвилинної гістамінової проби, результат якої виявився позитивним.


Таким чином, пацієнту верифіковано діа- гноз: Алергічний риніт, інтермітуючий пере- біг, сенсибілізація до пилку весняних дерев. Перехресна харчова алергія до фруктів ро- дини розоцвітних. Синдром порушення то- лерантності до гістаміну.


Відтак, рекомендовано – продовження АІТ, дотримання зазначеної вище дієти+ вилу- чення продуктів, збагачених гістаміном і гістамінолібераторів, замісна терапія препа- ратами діаміноксидази (HistDAO).


Висновки:

  1. Синдром порушення толерантності до гістаміну є важливим для практичної ме- дицини, відтак потребує більш глибокої обізнаності лікарів різних спеціальностей.

  2. Розуміння патогенезу ПТГ, вивчення пи- тання діагностики недостатності DAO дає широкі можливості до вибору ефектив- них підходів у лікуванні пацієнтів.

  3. Лікарям алергологам при диференційній алергодіагостиці «небажаних» реакцій на продукти харчування необхідно звер- тати увагу на ймовірність наявності у па- цієнта синдрому ПТГ.

  4. Проба «Histamin 50-Skin-Prick Test» є альтернативною, безпечною, доступною для виконання і ефективною для діагнос- тики синдрому ПТГ.


Література


  1. A WAO-ARIA-GA2LEN consensus document on molecular-based allergy diagnostics / G. W. Canonica, I.

    G. Ansotequi, R. Pawankar [et al.]. // World Allergy Organ J. – 2013. – №6. – P. 17.

  2. Association of single nucleotide polymorphisms in the diamineoxidase gene with diamine oxidase serum activities / L. Maintz, C. F. Yu, E. Rodríguez [et al.]. // Allergy. – 2011. – №66. – P. 893–902.

  3. Asthma and mast cell biology / S. K. Kritas, A. Saggini, G. Cerulli [et al.]. // Eur J Inflamm. – 2014. –

    №12. – P. 261–5.

  4. Clinical significance of serum diamine oxidase activity in inflammatory bowel disease: importance of evaluation of small intestinal permeability / Y.Honzawa, H. Nakase, M. Matsuura, T. Chiba. // Inflamm Bowel Dis. – 2011. – №17. – P. 23–5.

  5. Concentration effect relationships of infused histamine in normal volunteers / P. W. Ind, M. J. Brown, F.

    J. Lhoste [et al.]. // Agents Actions. – 1982. – №12. – P. 12–6.

  6. Constitutive hyperhistaminaemia: a possible mechanism for recurrent anaphylaxis / A. Y. Hershko, Z. Dranitzki, R. Ulmanski [et al.]. // Scand J Clin Lab Invest. – 2011. – №61. – P. 449 –52.

  7. Dale H. H. The physiological action of beta-iminazolylethylamine / H. H. Dale, P. P. Laidlaw. // J Physiol.

    – 1910. – №41. – P. 318–44.

  8. Evidence for a reduced histamine degradation capacity ina subgroup of patients with atopic eczema /

    L. Maintz, S. Benfadal, J. P. Allam [et al.]. // J Allergy Clin Immunol. – 2006. – №117. – P. 1106–12.

    image

    Огляд Review


  9. Evidence that histamine is the causative toxin of scombroid-fish poisoning / J. D.Morrow, G. R. Margolies,

    J. Rowland, L. J. Roberts. // N Engl J Med. – 1991. – №324. – P. 716 –20.

  10. Histaminová intolerance, snízená aktivita diaminoxidázy / M.Fuchs, I. Svarcová, L. Macková, H. Minaríková. // Alergie. – 2011. – №13. – P. 229–33.

  11. Jarisch R. Histamine intolerance / R. Jarisch. // Aerztemagazin. – 2004. – №8. – P. 1–4.

  12. Jutel M. Histamine, histamine receptors and their role in immune pathology / M. Jutel, M. Akdis, C. A. Akdis. // Clin Exp Allergy. – 2009. – №39. – P. 1786–800.

  13. Kofler L. Histamine 50-skin-prick test: a tool to diagnose histamine intolerance / L. Kofler, H. Ulmer, H. Kofler. // ISRN Allergy. – 2011. – №35. – P. 30–45.

  14. Kohl J. B. Is there a diet for histamine intolerance? / J. B. Kohl. // J Acad Nutr Diet. – 2014. – №114.

    – P. 1860.

  15. Luteolin inhibits mast cell-mediated allergic inflammation / S. K. Kritas, A. Saggini, G. Varvara [et al.].

    // J Biol Regul Homeost Agents. – 2013. – №27. – P. 955–9.

  16. Maintz L. Histamine and histamine intolerance / L. Maintz, N. Novak. // Am J Clin Nutr. – 2007. – №85.

    – С. 1185–96.

  17. Measurement of plasma histamine: description of an improved method and normal values / J. Dyer, K. Warren, S. Merlin [et al.]. // J Allergy Clin Immunol. – 1982. – №70. – P. 82–7.

  18. Missbichler A. Diagnostic proof of the DAO activity in serum and plasma / A. Missbichler. // Georg Thieme Verlag KG. – 2004. – P. 8–17.

  19. Molecular cloning and characterization of a new human histamine receptor, HH4R / T. Nakamura, H. Itadani, Y. Hidaka [et al.]. // Biochem Biophys Res Commun. – 2000. – №279. – P. 615–20.

  20. N-methyltransferase pharmacogenetics: association of a common functional polymorphism with asthma

    / L. Yan, R. E. Galinsky, J. A. Bernstein [et al.]. // Pharmacogenetics. – 2000. – №10. – P. 261– 6.

  21. Schwelberger H. G. Diamine oxidase (DAO) enzyme and gene / H. G. Schwelberger. // Histamine: biology and medical aspects.Budapest: SpringMed Publishing. – 2004. – P. 43–52.

  22. Schwelberger H. G. Histamine intolerance: overestimated orunderestimated? / H. G. Schwelberger. // Inflamm Res. – 2009. – №58. – P. 51–2.

  23. Schwelberger H. G. Histamine N-methyltransferase (HNMT) enzyme and gene / H. G. Schwelberger. // Histamine: biology and medical aspects. Budapest: SpringMed Publishing. – 2004. – P. 53–9.

  24. The nature of the vaso-dilator constituents of certain tissue extracts / C. H.Best, H. H. Dale, H. W. Dudley, W. V. Thrope. // J Physiol. – 1927. – №62. – P. 397–417.

  25. Warner J. O. European Food Labelling Legislation-a nightmare for food manufacturers and allergy sufferers alik / J. O. Warner. // Pediatr. Allergy. Immunol. – 2005. – №16. – С. 1–2.


Cтаття надійшла 1.12.2016


Після допрацювання 12.12.2016


Прийнята до друку 16.12.2016