image

Жінки в науці Woman in science


image

image

Sketches of medical terminology


DOI: 10.25040/ntsh2019.01.10


For correspondence:

69, Pekarska St., Lviv, 79010

Е-пошта: ookitsera@gmail.com


Received: Feb 21, 2019

Accepted: May 03, 2019

Published online: Jun 7, 2019

Aleksander Kitsera,

image

© Romana Kitsera, 2019


ORCID IDs

Оleksander Kitsera,

https://orcid.org/0000-0002-8381-5808


Disclosures. The authors have no potential conflicts of interest to disclose.

Kitsera O.1, Kitsera R.2


1 Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine;

2 Master of Philology, Lviv, Ukraine


This article appeared on the verge of several sciences: clinical anatomy, clinical physiology, and philology. Accordingly, its authors feature a clinician, a University teacher, and a philologist. The authors critically analyse some of the Ukrainian terms (of Greek and Latin origin) drawing on special literary sources and fine literature, works in philology, and their own experience. At the same time, they substantiate every nation’s right to introduce into their specialized scientific nomenclature terms that are more common in this language, national lifestyle, and ideas relatable to this nation.


The authors call for correction of some Ukrainian and Latin terms indicating inflammation, as well as for distinguishing in the clinical and anatomical nomenclature of adjectives that indicate quality from those indicating relation, belonging to a particular subject, formation, or phenomenon. Terms in the Ukrainian language were often formed under the influence of other languages and sometimes sound wrong; therefore, it makes sense to replace some medical terms with new and correct ones. It seems like some, firmly rooted terms, require some correction. First, as already mentioned, this refers to terms based on subject analogies (analogue terminology).


Our duty is to develop the Ukrainian language in all spheres of science, including medical scientific language. Therefore, the work on improving Ukrainian medical terminology is a permanent process, as well as social development in general.


Key words: clinical terms, analogue terminology, inflammation markings, suffixal terminology formation, qualitative and relative adjectives in medicine.



Роздуми з приводу української медичної термінології розпочинаємо з утворення тер- мінів, які позначають запалення. Зокрема з терміна, що позначає запалення пазухи (sinus), приносової пневматичної, або ве- нозної. В наш час недолугий термін «сину- сит» («sinusitis») майже повсюдно, також і в англомовних медичних публікаціях, витіс- нив граматично правильний термін «синуїт» («sinuitis»). В чому причина?


Більшість авторів сучасних підручників і по- сібників з оториноларингології отримувала середню освіту в радянській середній школі, де класичні мови не вивчали. Тому знання латинської мови, яка є основою медичного термінотворення, обмежувалися у них кур- сом латинської мови, яку у медичних вишах вивчали лише на першому курсі. Автор цих


рядків також закінчував радянську середню школу, проте встиг три роки, та й то не пов- ні, вивчати латину в Львівській Академічній гімназії, а його професором латини (таке звання мав кожен гімназійний викладач) доктор (класичної філології) Микола Григо- рович Панчук, автор підручника «Scholae Latinae» 1943 року видання. І його, і під- ручник, напевне, пам’ятають мої молодші гімназійні товариші Борис Білинський, Юрій Шухевич. І покійний вже, на жаль, владика Любомир Гузар згадував його. Мені пощас- тило ще й тому, що кафедрою латинської мови в Львівському державному медично- му інституті впродовж 1944-1957 років ке- рував уже згаданий викладач Микола Пан- чук. В Інтернеті вдалося знайти лише одну згадку про нього [Панчук,1946]. Народився 1886 року, 1912-го закінчив філософський

image

Жінки в науці Woman in science


факультет Львівського університету. Не за- значена ні дата його смерті, ні місце похо- вання. До професора Панчука (ми, колишні гімназисти, так його і називали) я звертав- ся за порадою, коли у мене виникали якісь сумніви щодо правильності анатомічних чи клінічних термінів.


Викликав сумнів, зокрема, широковжива- ний термін, що позначав запалення па- зухи – приносової чи венозної – синусит (sinusitis). Оскільки у підручниках та посіб- никах, що їх авторами були вчені з повною гімназійною освітою [В.І. Воячек, 1953; Л.А. Заріцький,1967; В.О.Калина, 1954; С.М.Ко- панєєц, 1938], цей термін звучав «синуїт». Тож, який термін правосильний? У сучасних підручниках і посібниках для медичних ВНЗ відповіді на це не знайти. В розділах, які при- свячені суфіксальному термінотворенню, можна знайти твердження, що суфікс, який позначає запалення «-itis» треба додава- ти до кореня грецького (латинізованого) чи латинського іменника, що позначає орган чи тканину [П.О.Мельник та співавт.,2004;], або ж до основи слова [Н.В. Дерев’янченко, О.В.Литовська, 2017]. Але як отримати цю основу? Я використаю знання, які отримав від М. Панчука на заняттях з латини. Отже, основу слова отримуємо внаслідок порів- няння іменника в називному (Nominativus) та родовому (Genitivus) відмінках. Те, що змінилося, відкидаємо і отримуємо основу, до якої й додаватимемо суфікс. Наприклад, Nom. «tonsillar», Gen. «tonsillae». Тут «a» змінилося на «ae», його відкидаємо й от- римуємо основу «tonsill-». До неї додаємо суфікс «-itis» і отримуємо «tonsillitis». З іменником «sinus» дещо складніше, бо він належить до четвертої відміни чоловічого роду. Родовий відмінок не відрізняється від називного: Nom. «sinus» i Gen. «sinus». Як бути в цьому випадку? Доктор Микола Пан- чук пояснив: «Якщо в родовому відмінку однини нічого не змінилося, то беремо для порівняння родовий відмінок множини».

Singularis Pluralis

Nom. sinus sinus

Gen. sinus sinuum

Dat. sinui sinibus

Acc. sinum sinus

Abl. sinu sinibus


Отже, порівнюємо «sinus» i «sinuum»,

відкидаємо те, що змінилося, отримуємо

«sinu-», додаємо суфікс «-itis» і отриму- ємо «sinusitis». Це знали вчені старшого покоління і у них не виникало сумнівів, що не можна приєднувати суфікс, який позна- чає запалення, до відмінкового суфікса. Я, недовчений гімназист1, змушений звертати- ся за консультацією до вченого латиніста. Більше пощастило співавторці2, яка, перед університетськими студіями, закінчила кла- сичну гімназію.


Слухові кісточки – це ніжні, мініатюрні утво- рення. Так і хочеться називати їх зменшу- вальними формами іменників: молоточок, коваделко, стременце. Цієї спокуси не вда- лося уникнути М.А.Нетлюхові [Нетлюх, 1995]. Проте в латинській мові зменшу- вальна форма існує лише щодо першої з них – malleus,-i m- молот, колотівка, валок, обух і malleolus ,-i m – молоточок. До речі, в деяких старих (ХІХ початок ХХ століття) джерелах натрапляємо на другу з цих форм. Як щодо інших двох? У латинській мові – матері медичної термінології – обидва тер- міни штучно сформовані, з двох слів кож- ний. Incus, -cudis f – з прийменника «in» та дієслова «cudo» («cudere»), тобто «кую» («бити», «кувати», «обробляти метал»), а stapes – з двох іменників: statumen, -inis n (підставка, опора) і pes, pedis m (нога). Зменшувальні форми до них не передбаче- ні (Дворецкий, 1976). Отже, «ковадло» та

«стремено».


Coc(h)lea, ae f – слимак, головно слимак їс- тівний (Helix pomatia L.). Термін належить до зоогенних і всіма мовами перекладаєть- ся саме так, як називається цей молюск з екзоскелетом, аж надто схожим з відповід- ним анатомічним утворенням. Російською – улитка, польською – ślimak, німецькою die Schnecke, французькою - limaçon, [Кіцера, 2013], чеською – šnek (виразний вплив ні- мецької мови). Чомусь лише в українську термінологію радянських часів введено тер- мін «завитка», вочевидь тому, що за звучан- ням ближчий до російського «улитка». Але ж завитка чи завиток – це лише один з обертів слимака внутрішнього вуха навколо кістко- вого веретена (modiolus). Значно ліпше зву- чить «закрутка» від «крутити», «закручува- ти», а не від «вити», «завивати». Звернімося до Бориса Грінченка [Грінченко, 1909]:

image


Слимак,-ка, м. 1) Улитка ... 2) Монастыр- ский служка…З) Писанка с изображением улитки.... В словнику української мови [СУМ, 1971-1980] зазначено: «Слимак,

-а,ч. Безхребетна тварина роду черевоно- гих молюсків». І наведено приклади з сіль- ськогосподарської літератури, фізіологіч- ного журналу, з творів М.Коцюбинського та І Франка. Як синонім подано «равлик». У Б.Грінченка є первинний щодо зменшу- вальної форми, нині вже цілком забутий,

«равл». Далі в СУМі читаємо: «Слимак,-ч- ка, ч – зменш. від “слимак”». В Українській Загальній Енциклопедії (відома під назвою Коломийської) [Раковський (ред.), б.р.] за- значено: «Слимаки, равлики, черевоногі м’якуни з ...скрученою шкаралупкою ...».


image


Рис.1. Ліворуч – слимак виноградний, праворуч – від- препарований кістковий слимак внутрішнього вуха


У третьому томі СУМу є гасло «завитка» як позначення частини внутрішнього вуха, але з посиланням на єдине «джерело» ...шкіль- ний підручник анатомії та фізіології 1957 р. У Б. Грінченка [Грінченко, 1909] «завитка» має два значення: 1)Завертка.1.Чуб і 2) За- витка = Покритка. В українсько-російсько- му словнику В. Кисільова [Кисільов,1928]

«улитка» перекладається як «слимак». У Е. Лукасевича [Лукасевич,1926] «cochlea»


«Клиноподібна пазуха» (sinus sphenoideus), чи «пазуха клиноподібної кістки» (sinus sphenoidalis) зовсім не має форми клина? Анатоми описують цю пневматичну приносо- ву пазуху як парну, здебільшого асиметрич- ну, порожнину у формі неправильного шести- гранника. За нашими спостереженнями вона має радше полісферичну форму, наближену до шестигранника, інколи – ниркоподібну.


Отже, маємо справу з двома різними прикмет- никами, які походять від одного іменника σφήνά – sphina: якісним (sphenoideus, тобто клиноподібний) і відносним (sphenoidalis – така, яка належить до клиноподібної пазу- хи). Отож, кістка – os sphenoideum (клино-

подібна кістка), а пазуха - sinus sphenoidalis

(пазуха клиноподібної кістки).


image

Рис. 9. Клиноподібна кістка та її пазухи. Якщо кістка у фронтальній проекції дещо нагадує клин, то пазухи (частково збережено їхні передні стінки) аж ніяк не мають клиноподібної форми


image


Рис. 10. На сагітальному розпилі кістка ще більше нагадує клин, проте пазуха і в цій проекції зовсім не клиноподібна за формою

image


Тож пропонуємо вживати термін «пазуха клиноподібної кістки». Цю цілком обґрунто- вану пропозицію ми, як автори оторинола- рингологічних термінів, подали до другого видання «Українсько-латинсько-англійсько- го медичного енциклопедичного словника» 2016 року видання, проте редакція її відки- нула. В семимовному «Лексиконі оторино- ларинголога» [Кіцера і співавт., 2013] ми наводимо термін «пазуха,-и клиноподібної кістки».


Тут варто було б нагадати правила утворен- ня в українській мові прикметників, похід- них від іменників. Утворюються вони дода- ванням суфікса до основи слова (отримують її таким само, як і в латинській мові, тобто відкидаючи те, що змінилося в родовому відмінку, порівняно з називним). Відносні прикметники показують відношення пред- мета до іншого предмета, утворення, струк- тури чи системи. Їх утворюють, додаючи до основи іменника суфікс; якщо основа закін- чується на твердий приголосний, додаємо

«-овий», «-ова» («казковий», «службова» тощо). Утворюючи якісні прикметники, до- дають здебільшого суфікс «-ний», «-на», або «-ній», «-ня» («поперечний», «поздов- жня») Отже, «поперековий» (відносний до попереку, lumbalis) і «поперечний» (якіс- ний прикметник, що показує розташування, положення, transversus). Відповідно – «по- перечний відросток поперекового хребця».


«Щелепний», чи «щелеповий»? Залежно про що йдеться. «Щелеповий», якщо маємо на увазі, «належний до щелепи» (віднос- ний прикметник), або «щелепний», якщо йдеться про якість (в зоології – наявність чи ненаявність щелепи). Саме це мають на увазі зоологи, вживаючи терміни «без- щелепні», «щелепні» або «щелепнороті»

– gnatostomata ( вищі хребетні тварини, які мають щелепи та парні кінцівки (Ца- рик,2013).


Неодноразово чуємо в ЗМІ і читаємо «жовч- ний міхур». Якщо в російській мові «жёлч- ный» означає і (в прямому розумінні) вмісти- лище жовчі і (в переносному) особливості характеру людини, то в українській мові є два окремі терміни. Перший – «жовчевий» означає стосунок до жовчі (відносний при- кметник), другий – «жовчний» – характер людини чи ставлення до оточення (якіс- ний прикметник). В російсько-українському словнику [Ганич, Олійник, 1975] наводить- ся ще й термін «жёлчность» з перекладом

«жовчність», а в другому томі НТСУМ [Яре- менко, Сліпушко, 1999] є пояснення цього терміна: «почуття ворожості, недоброзич- ливості, злоби, злість, злосливість, доса- да». Щодо міхура , то «жовчевий» прирів- нюється до «жовчний». Якщо в словнику Кисільова [Кисільов, 1928] стосовно термі- на «желчный (felleus)» є два переклади –

«жовчевий» і «жовчний», то у М.А.Нетлюха [Нетлюх, 1995] vesica biliaris (fellea) пере- кладається однозначно «жовчевий міхур». Вважаю, що ці терміни потрібно чітко роз- межовувати. І не миритися з такими покру- чами-кальками – «головний біль». Бо ж «го- ловний» (якісний прикметник) українською мовою означає те, що російською «глав- ный». А «голововий» – аж ніяк не звучить. Тому обходимося без прикметника – «біль голови». Як, зрештою, і «біль живота».


Плекати українську мову в усіх царинах на- уки, в тім числі – і в медичній науці – наш святий обов’язок. Праця над удосконален- ням української медичної термінології – про- цес перманентний, як і розвиток суспільства взагалі.


Список літератури

  1. Vojachec V. I., 1953 Osnovy otorinolaryngologii [Principles of otorhinolaringology] Medhiz, Leningrad [in Russian].

  2. Hanych D., Olijnyk I., 1978 Rosijs`ko-ukrainskyj slovnyk [Russian-Ukrainian Dictionary]. URE-edition, Kyjiv.

  3. Hanshyna K.A., 1971 Franzuzsko-russkij slovarj [Franch-Russian Dictionary] Sov.Encyclopedia, Moscov.

  4. Harjuk H.I., Pochujeva T.V., 2004 Kompjuterna tomographia v diagnostyci zapalnych zahvoriuvanj serednioho vucha I otogennyh vnutrichnocherepnych uscladnenj [ CT in the diagnostic of middle ear diseases and otogenic intracranial complications] Гарюк Г.І., «Prapor», Kharkiv.

  5. Grinchenko Boris, 1909. Slovar Ukrainskoi movy. [Ukrainian Dictionary]. Kievskaya starina, Kyiv.

    image

    Жінки в науці Woman in science


  6. Dvorieckij I.Kh., 1976 Latinsko-russkij slovarj [Latin-Russian vocabulary]. [in Russian], Moskva.

  7. Derevjanchenko N.V. Lytovska O.V., 2017 Latynska mova i medychna terminologia [Latin and medical terminology] KhNMU,Kharkiv [In Ukrainian].

  8. Zahnitko A.P., Danyljuk I.H., 2008 Velykyj suchasnyj anglo-ukrainskij i ukrainsko-anglijskyj slovnyk [Contemporary English-Ukrainian and Ukrainian-English vocabulary] BAO, Doneck.

  9. Zaleska-Onyshkevych L.V.L. 1997. Nachi suchasni movni problem. Shtsho poza slovom [Our today’s language problems. That out of word?] Zbirnyk dopovidej movnoji sekciji 16 Richnoji Konferenciji Ukrain`skoji Problematyky. New York;Lviv: 12-21 [In Ukrainian].

  10. Zarickyj L.A., 1967. Hvoroby vucha, horla, nosa [HNO ilnesses]. Zdorovja-Kyjiv [In Ukrainian].

  11. Kalina V.O.. Sinuity [Sinusites] Hirurgicheskije bolezni hlotki, hortani i pishtchevoda.1954 :834-836 [In Russian].

  12. Kysilov V.F., 1928. Medychnyj rosijsjko-ukrainsjkyj slovnyk [Russian-Ukrainian medical vocabulary]. Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, Odessa.

  13. Kitsera A., 2013. Leksikon otorhinolaryngoloha [Lexicon of otorhinolaryngologist). Lvivsjkyj natsionalnyj medychnyj Universytet imeni Danyla Halytskoho, Lviv. [Ukrainian-Latin-Russian-English-Polish-Franсh- Germain].

  14. Kitsera A. et al., 1993. Propedevtyka otorhinolaryngologiji [Propedeutics of otorhinolaryngology]. Vilna Ukraina, Lviv [In Ukrainian].

  15. Kitsera A., 2007. Klinichna otorhinolaryngologija [Clinical otorhinolaryngology]. Kvart, Lviv [In Ukra- inian].

  16. Kompaniejets S.M., 1938. Zapalni zakhvoriuvannia dodatkovych porozhnyn nosa [Inflamatory diseases of paranasal sinuses]. Derzhmedvydav, Kharkiv [In Ukrainian].

  17. Kostenko L.,1989. Vybrane [Elected works]. Dnipro, Kyiv [In Ukrainian].

  18. Kotsiubyn`skyj M., 1955. Povna zbirka tvoriv [Complete collection of works]. DVU, Kyiv [In Ukrainian].

  19. Levinska S.J., Starak T.V. Polsko-ukrainsjkyj slovnyk [Polish-Ukrainian Dictionary]. Svit, Lviv.

  20. Lukasevych E., 1926. Anatomichnyj slovnyk (materialy) [Dictionary of anatomy] Naukove Tovarystvo im Shevtshenka, Lviv [in Ukrainian].

  21. Dorland`s Illustrated Medical Dictionary: Ukrainian-English. 2007. «Nautilus-Saunders», Lviv.

  22. Melnyk P.O., Pishak V.P., Synytsia V.H., 2009. Ukrajinsjko-latynsjka terminolohija v otorynolaryngologii [Ukrainian-Latin otorhinolaryngological terminology]. Medacademija, Tshernivtsi.

  23. Melnychuk O.S., 1974. Slovnyk inshomovnyh sliv [Dictionary of foreign words]. Holovna redaktsija URE AN URSR, Kyjiv, [In Ukrainian].

  24. Netlukh M.A., 1995. Ukrainsjko-latynsjkyj anatomichnyj slovnyk (Anatomichna nomenclatura) [Ukrainian-Latin dictionary of Anatomy (Anatomical nomenclature). Lviv] [In Ukrainian].

  25. Panchuk M. G. Ukrainian book 1946 <https://www.worthpoint.com/worthopedia/ukrainian- book-1946-1944330542

  26. Petrukh L.I., Holovko I.M., 2012-2016. Ukrainsjko - latynsjko-anglijsjkyj medychnyj encyclopedychnyj slovnyk v 4 тоmakh [Ukrainian-Latin-English medical encyclopaedic dictionary is in four volumes]. VSV Medycyna,Kyjiv.

  27. Rakovskyj I. (red.), s.a. Ukrajinsjka Zahalna Encyklopedia v 3 tomakh [Ukrainian generaly encyclopaedia in three volumes]. Ridna Shkola, Stanislaviv-Kolomyja [In Ukrainian].

  28. Svitlychna J.I., Bazarova V.I., Zhuk L.G., 2006. Tvorennia klinichnych terminiv za dopomohoju sufiksiv [Creation of clinical terms by means of suffixes]. Klinichna terminologija. Zoloti storinky, Kharkiv [In Ukrainian].

  29. CYM, 1971-1980. Slovnyk ukrains`koji movy v 14 tomah [Dictionary of Ukrainian in 14 volumen]. Nau- kova Dumka, Kyjiv [In Ukrainian].

  30. Tutsch D., s.a. Lexikon der Medicin [Lexikon of Medicint] 2 Auflage. Urban &Schwarzenberg. München-Wien-Baltimore [In German].

  31. Tsaryk J.V., 2013. Zoologija chordovykh [Zoologie of chordates]. Lvivsjkyj Natsionalnyj Universytet im.

    1. Franka, Lviv [In Ukrainian].

  32. Shanin J.V. Lyst do O.O.Kitsery [Letter to A. Kitsera]. Mashynopys za osobystym pidpysom 14.06.1993 (in the personal archive of author).

  33. Shevchenko T.,1970. Tvory v pjaty tomakh [Works in 5 volumen]. Dnipro, Kyjiv.

  34. Jaremenko V., Slipushko O., 1999. Novyj tlumachnyj slovnyk ukrainsjkoji movy [New explanatory dictio nary of Ukrainian]. Akonit, Kyjiv [In Ukrainian].

  35. Arnaudow G., 1964. Terminologia medica polyglotta. – «Medicina i fizkultura», Sofija.

  36. Jędraszko S. 1969. Słownik lekarski angielsko-polski i polsko-angielski [English-Polish and Polish-En- glish vocabulary of medicine].-wyd.III.-PZWL.Warszawa.

  37. Trachtenherz N., 1968. Słownik lekarski niemiecko-polski [German-Polish medical dictionary]. PZWL. Warszawa.