Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
DOI
УДК: 616.577-002.36
Андрій Вергун, Олег Надашкевич, Богдан Паращук, Ярослав Чуловський, Оксана Вергун, Василь Кульчицький
– розкриття гнійних вогнищ і видалення уражених нігтьових пластин, протирецидивні захо-
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
ди з місцевою антимікотичною терапією допомагають підвищити ефективність комплексного лікування тяжкого ускладненого та поєднаного оніхомікозу з 82,46% до 87,38%.
Andrij Vergun, Oleh Nadashkevych, Bohdan Parashchuk, Yaroslav Chulovskyi, Oksana Vergun, Vasyl Kulchytskyi
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine, vergunmail@gmail.com
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
Комплексне лікування хворих на тяжкі гриб- кові ураження, ускладнений поліоніхомікоз (УПО) з інкарнацією нігтя, що детермінує видалення нігтьових пластин і застосування антимікотичної терапії, є актуальною про- блемою амбулаторної хірургії та дерматоло- гії [3, 5, 8, 11, 16]. На великому клінічному матеріалі проведено комплексне вивчення нозологічних форм хірургічної патології ніг- тя – ізольованих, поєднаних і комбінованих уражень [1-3, 5, 7, 10, 11, 16] дорослих та у дітей [2] з виділенням конкретних клінічних і морфологічних критеріїв [9-13] окремих варіантів патології нігтя та навколонігтьових тканин [9, 10, 12]. Вивчені окремі аспекти епідеміології, етіології, патогенезу оніхо- патології, макроскопічних типів уражень, локалізації, частоти та причин виникнення ускладнень і рецидивів [1-5]. Головна кіль- кість публікацій присвячена консервативно- му лікуванню мікозу [1, 2, 5, 10-12], пробле- мам комплексного хірургічного лікування оніхопатології відведена дещо другорядна роль [11-13], а «механістичний» підхід до лікування патології нігтя та навколонігтьо- вих тканин, неадекватне ведення післяо- пераційного періоду при гнійно-некротич- них ураженнях дистальної фаланги пальця сприяє виникненню вростання (інкарнації) нігтьової пластини [11-15, 18, 21], мікотич- ної мікст-інфекції, вторинних деформацій нігтя та нігтьового ложа, а також – інваліди- зуючих ускладнень [1, 2, 6, 19]. Хірургічна оніхопатологія охоплю групу нозологічних форм гнійно-некротичних, а також мікотич- но-асоційованих уражень нігтьової фаланги [10-13], – нігтя та навколонігтьових тканин, що потребують операційного втручання в ургентному або плановому порядку для ліквідації вогнища інфекції, попередження ускладнень і рецидивів [10, 11, 17-21].
Клінічна схожість грибкових і негрибкових уражень нігтів та нігтьових валиків часто є причиною значних діагностичних трудно-
щів, призводить до помилок у виборі методів і засобів лікування [3, 7-11]. Уважна оцін- ка змін нігтьової пластинки – характеру її дегенеративних змін, консистенції, забарв- лення, стану нігтьового ложа, нігтьових валиків, кутикули, шкіри пальців, міжпаль- цевих складок; кількості уражених нігтів на ногах і руках, послідовності та симетрич- ності ураження нігтів на верхніх і нижніх кінцівках, – ці симптоми й ознаки сприяють адекватній емпіричній етіологічній діагнос- тиці оніхомікозу [3, 4, 7-9, 13, 14, 21].
Піднігтьові форми оніхомікозу, як відомо, мають тенденцію до розвитку оніходеструк- ції та інкарнації [7, 9-11]. У переважної більшості хворих на «хірургічний» деструк- тивний оніхомікоз наявне формування під- нігтьового гіперкератозу [3, 4, 9-12], вро- стання нігтьової пластини у цих пацієнтів має вторинний характер (рис. 1) [4, 7-12].
Рис. 1. Оніхомікоз змішаної етіології (трихофітій- но-кандидозний) 1 пальця правої стопи, піднігтьовий гіперкератоз, шатроподібна деформація медіального краю нігтя, вторинна латеральна інкарнація гіпертро- фічно, гіперкератозно зміненого нігтя у хворої О-ни,
55 років
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
Дані поліцентрових досліджень стверджу- ють, що грибкові інфекції нігтів (оніхоміко- зи) та їхнє ускладнення є проблемними у діагностичному та лікувальному аспектах, насамперед внаслідок поширення трихофі- тії (T. rubrum, Т. mentagrophytes) та інших збудників [9, 12, 16, 20] з розвитком комбі- нованих уражень та ускладнень, що нерід- ко потребують операційного лікування [4, 7, 13, 15, 17, 18, 20 ]. Опрацьовано стаці- онарні медичні карти й обстежено близько 1000 пацієнтів з хірургічною оніхопатологі- єю (рис. 2), що потребували резекції/ ви- далення нігтьової пластинки (рис. 3) з при- воду інкарнації нігтя та/або інтеркуррентної оніхеальної патології [11, 20] та комплек- сного консервативного лікування, включно з коморбідними станами.
Рис. 2. Трихофітійний поліоніхомікоз, оні- хогрифоз, масивна субоніхеальна дермато- фітома (трихофітотома, оніхоматрикома) 1 пальця правої стопи у хворої Б-ої, 83 роки
Мета роботи. Вдосконалити та впровадити авторську схему комплексного лікування на підставі аналізу способів елімінації поліоні- хомікозу з інкарнацією нігтів – врослим ніг- тем (ВY) для оптимізації ранніх і відділених результатів.
Матеріали та методи. Набір пацієнтів про- водили на клінічних хірургічних базах ка- федри сімейної медицини (Комунальної 2-ї міської поліклініки м. Львова, хірургічного відділення поліклініки Комунальної 4-ї місь- кої клінічної лікарні м. Львова, відділення паліативної допомоги Комунальної 4-ї місь-
Рис. 3. Трихофітійний поліоніхомікоз, оні- хогрифоз 1 пальця правої стопи у хворої
Б-ої, 83 роки, операційно видалена нігтьо- ва пластина та субоніхеальна дерматофіто- ма (трихофітотома, оніхоматрикома) вели- ких розмірів
кої клінічної лікарні м. Львова). У переваж- ної більшості пацієнтів (87,1% вибірки) за- стосовано операційне лікування УПО з ВН з протирецидивними компонентами [13-15]
дво або трикомпонентне [3, 4, 6, 8-11,
18, 21], доповнене висіченням патологічно змінених епоніхеальних тканин або/та ме- ханічною абразійною або/та коагуляційною парціальною матриксектомією [1, 3, 6, 8,
10, 18, 21]. Вибір послідовності операційних втручань виконано за їхньою ургентністю [8-12]. Критерії включення пацієнтів у до- слідження: наявність патології нігтів і навко- лонігтьових тканин, мікотичних та мікотич- но-асоційованих уражень [9-11] дистальних фаланг пальців кистей та стоп (з деформа- цією нігтів), інкарнацій нігтів (враховуючи вторинну мікотичну патологію) [10-12, 19, 20], що потребують хірургічного лікування. Проспективний матеріал за 10-річний період (2006-2016) становив 496 випадків оніходе- струкцій з інкарнацією нігтів: 320 чоловіків і 176 жінок, був розділений за методами хі- рургічного лікування на 17 статистичних субвибірок, а за застосованими базовими системними антимікотичними препарата- ми – на 3 субвибірки (групу флюконазолу, групу тербінафіну та групу ітраконазолу). Вік прооперованих хворих – від 35 до 72 років. Основну групу становили 325 пацієн- тів – 172 чоловіки та 153 жінки віком 43-68 років. Контрольна група становила 171 ви- падок оніходеструкцій, що були проліковані за «класичними» схемами [3, 5, 9, 10]. Усі субвибірки були статистично подібними та
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
зіставними за віковим і гендерним складом. Всі операції в амбулаторних умовах викону- вали під провідниковою анестезією [9-12]. Завдання щодо вдосконалення комплексно- го лікування УПО (з видаленням уражених нігтьових пластин) ми реалізували шляхом впровадження ад’ювантної та протиреци- дивної системної терапії ітраконазолом [16, 17, 19, 20], етапного розкриття гнійних вог- нищ і видалення уражених нігтьових пластин [9-11] з місцевою антимікотичною терапією [2, 5, 12, 19, 20]. Зіставлення результатів як проміжний етап аналізу проводили з визна- ченням середнього арифметичного, похибки середнього арифметичного та за допомогою двовибіркового t-тесту Стьюдента для різно- дисперсних вибірок після перевірки гіпотези про розподіл даних у вибірках за нормаль- ним законом, показник достовірності різниці між середніми величинами (відмінність вва- жали достовірною при значенні Р ≤ 0,05). Довірювальний інтервал становив 95%, якщо первинні дані були наведені у вигляді кількісних величин, то використовували ме- тод Пірсона; якщо якісних – метод Спірмена з наступним визначенням ступеня його ста- тистичної значущості. Для виявлення наяв- ності та сили зв’язку між факторами вирахо- вували r - коефіцієнт кореляції. Порівнюючи групи між собою, як наступний проміжний етап статистичного аналізу, використовува- ли тест ANOVA. Достовірність зміни показ- ників до- та після лікування проводили за тестом Уілкоксона та χ2, – визначали cтупінь впливу етіо- і морфогенетичних чинників на розвиток ускладнень та рецидивів. Задум, мета і науково-методологічний супровід проведених досліджень належить професо- ру Олегу Надашкевичу. У статті використано матеріали та результати досліджень доктор- ської дисертаційної роботи Андрія Вергуна, який є першим автором цієї публікації, інші співавтори без наявності конфлікту інтересів виконали апробацію схем і способів лікуван- ня, імплементацію результатів досліджень, написали й оформили статті. Обстеження проведено згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2014 р. «Адап- тована клінічна настанова, заснована на доказах» відповідно до рекомендацій і клі- нічних протоколів, із дотриманням основних положень Конвенції Ради Європи про пра- ва людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої ме-
дичної асоціації про етичні принципи про- ведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2004). Обстеження та лікування пацієнтів проведено відповід- но до всіх вимог належної клінічної практи- ки (GCP) від 1996 р., і наказу МОЗ України
№ 690 від 23.09.2009 р. Від усіх учасників отримали інформовану згоду і вжито всі за- ходи для забезпечення анонімності пацієн- тів. Комісія з питань біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького не виявила порушень морально-етичних норм, протокол № 8 від 18. 09. 2017 р.
Результати та обговорення. Протягом трьох днів до операційного лікування засто- совано ад’ювантну системну триденну анти- мікотичну пульс-терапію щоденним прийо- мом 400 мг ітраконазолу [9, 10, 19, 20]. Пік частоти мікотичних уражень з ВН припадав на субвибірки осіб середнього віку 40-50 років (рис. 4) та на осіб віком 50-60 років.
Рис. 4. Трихофітійний поліоніхомікоз, оні- хогрифоз 1 пальця лівої стопи з вторинним вростанням медіального краю нігтьової пластини у хворої Ос-ї, 47 років
Патологічні інкарнації мікотично змінених нігтьових пластин були характерними для трихофітій у хворих похилого віку [8-12]. Стверджено, що вільні бокові краї нігтя при УПО внаслідок припіднімання його централь- ної частини гіперкератозом [3-5, 8-12] «під- риваються», компресуючи периепоніхеальні
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
тканини й епоніхій. Ми застосували такі ме- тоди хірургічного лікування: «класичне» ви- далення ВН (операція Дюпюітрена) виконано у 64 осіб (12,90%), блокоподібна епоніхек- томія (висічення патологічно змінених епо- ніхеальних тканин) + видалення нігтя через оніхолізовані структури (малотравматичне)
+ резекція дерматофітоми + парціальна ма- триксектомія + епоніхеопластика – у інших 57 випадках (11,49%), видалення нігтя че- рез оніхолізовані структури (малотравматич- не) – у 51 (10,28%), «класичне» видалення нігтя + висічення патологічно змінених епо- ніхеальних тканин – у 43 (8,66%), блокопо- дібна епоніхектомія (висічення патологічно змінених епоніхеальних тканин) + видален- ня нігтя через оніхолізовані структури (ма- лотравматичне) + резекція дерматофітоми + парціальна матриксектомія – у 40 (8,04%), блокоподібна епоніхектомія (висічення па- тологічно змінених епоніхеальних тканин) + резекція нігтя – у 38 (7,66%), резекція ніг- тя виконана у 31 хворого (6,25%), резекція нігтя + висічення патологічно змінених епо- ніхеальних тканин + парціальна матриксек- томія (операція Емерта-Шмідена) [14] – у інших 30 пацієнтів (6,05%), видалення ніг- тя через оніхолізовані структури (малотрав- матичне) + висічення патологічно змінених епоніхеальних тканин + парціальна матрик- сектомія – у 24 осіб (4,84%), видалення ніг- тя через оніхолізовані структури (малотрав- матичне) + висічення патологічно змінених епоніхеальних тканин – у 22 (4,44%), блоко- подібна епоніхектомія (висічення патологіч- но змінених епоніхеальних тканин) + резек- ція нігтя + парціальна матриксектомія) – у
18 (3,63%), резекція нігтя + висічення па- тологічно змінених епоніхеальних тканин + епоніхеопластика (операція Бартлета) – у 17 (3,43%), «класичне» видалення нігтя + ви- січення патологічно змінених епоніхеальних тканин + парціальна матриксектомія + епо- ніхеопластика (операція Винограда) [21] – у
15 (3,02%), резекція нігтя + висічення па- тологічно змінених епоніхеальних тканин + парціальна матриксектомія + епоніхеоплас- тика (операція Мелешевича) – у інших 15 па- цієнтів (3,02%), «класичне» видалення нігтя
+ висічення патологічно змінених епоніхе- альних тканин + парціальна матриксектомія
у 14 хворих (2,82%), блокоподібне висі- чення патологічно змінених епоніхеальних тканин + видалення нігтя через оніхолізова-
ні структури (малотравматичне) + резекція дерматофітоми + парціальна матриксектомія
у 9 випадках (1,81%), блокоподібна епо- ніхектомія + видалення нігтя через оніхолі- зовані структури (малотравматичне) + пар- ціальна матриксектомія – у інших 8 (1,61%) хворих. Мобілізовано уражені піднігтьовим гіперкератозом нігтьові пластини від нігтьо- вого ложа через гіперкератоїдні маси й оні- холізовані структури тупим шляхом до ре- троніхеального валика лопаттю стерильного педикюрного інструмента PE-30/4 (рис.5), скругленого пушера з відігнутою лопаттю, якою маятникоподібними рухами довершує- мо мобілізацію. Вводили пряму лопать сте- рильного педикюрного інструмента PE-30 (скругленого пушера з прямою лопаттю), яким у проксимально-контрлатеральному напрямі остаточно відділяли мікотично зміне- ну потовщену інкарновану нігтьову пластину en block з основною масою гіперкератозних мас, захоплювали стерильним затискачем Кохера та видаляли.
Рис. 5. Операційне видалення гіперке- ратозно зміненого інкарнованого нігтя з масивною піднігтьовою дерматофітомою 1 пальця лівої стопи, мобілізація нігтя (піс- ля блокоподібної епоніхектомії) лопаттю пушера PE-30/4
Нігтьове ложе та епоніхеальні канали санува- ли від залишків відшарованих епідермальних структур. Синуси та епоніхеальні канали са-
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
нували ложечкою Фолькмана та стерильним пушером. Виконували двобічну парціальну маргінальну матриксектомію повздовжнім механічним висіченням і діатермокоагуляці- єю росткової зони та матриксу мікотичного гіперкератозного нігтя в ділянках інкарна- цій. Коагуляційний детрит санували виш- крібанням наконечником стерильної лопат- ки педикюрної PE-60. Синуси, епоніхеальні канали і нігтьове ложе санували ложечкою Фолькмана та стерильним пушером. Мобілі- зовано уражені УПО та піднігтьовим гіпер- кератозом нігтьові пластини від нігтьового ложа через гіперкератоїдні маси й оніхолізо- вані структури, тупим шляхом до ретроніхе- ального (заднього нігтьового) валика з фік- сацією за дистальний край нігтя, виконано оніхектомію. Візуалізовано оголене нігтьове ложе з залишками гіперкератоїдних нашару- вань і дерматофітоми у дистальній частині та гіперкератозів біля епоніхеальних структур, які видалено вишкрібанням, додатковою са- нацією ложечкою Фолькмана.
Отже, видалення інкарнованих нігтів за- стосовано у всіх випадках, з них у 64 осіб (12,90%) застосовано видалення нігтя типу Дюпюітрена без протирецидивних допов- нень, розширену абляцію з висіченням дер- матофітоми – у інших 57 випадках (11,49%). За наявності поліоніхомікозу з ураженням більше чотирьох нігтьових пластин та ура- ження інших структур стопи (кисті) хірур- гічну санацію розділено на декілька етапів. Одномоментно видаляли не більше чоти- рьох нігтьових пластин. У випадку наявності іншої мікотично-асоційованої патології [1-5, 16-21] одномоментно виконували не більше двох симультанних операцій і видаляли не більше трьох нігтьових пластин. Досліджено клінічні варіанти й особливості перебігу па- тологічного процесу, стверджено оптималь- ні способи хірургічного втручання, їхню етапність і терміни комплексного лікування ускладнених, комбінованих мікотичних про- цесів, рецидивів інкарнацій нігтьових плас- тин та уражень навколонігтьових структур.
Продовжено застосування антимікотичної пульс-терапії на наступні 4 дні післяопера- ційного періоду щоденним прийомом 400 мг ітраконазолу за схемою, яка згідно з наши- ми попередніми дослідженнями дає змогу досягнути 92,3% повного видужання при
монооніхомікозі, враховуючи комбіновані та поєднані випадки виникнення вторинної ін- карнації [9, 10]. Залишені мікотично змінені
ділянки нігтів [3-5, 8-11] щоденно сановано циклопіроксвмісними антимікотичними ла- ками [9-11, 19] для попередження ре- або мікст-інфекції, а також з метою профілактики подальшої фрагментації нігтів. Додатково за- стосовано три семиденні курси пульс-терапії щоденним прийомом 400 мг ітраконазолу з десятиденною перервою між ними. У хворих з наявним облітеруючим ураженням артерій нижніх кінцівок наступні етапи хірургічної санації проведили лише після повної епітелі- зації операційних ран під прикриттям курсу судинорозширювальної терапії [9-11]. Пе- рев’язки виконували через день з обробкою операційних ран розчином полівідону йоду (до повної епітелізації ран) та застосуван- ням лініменту тербінафіну (до повного від- ростання нігтів) з санацією інших залише- них (невидалених) нігтів шляхом нанесення антимікотичного лаку через день протягом
3 місяців. Останній протирецидивний курс пульс-терапії УПО ітраконазолом проводили після повного завершення хірургічної сана- ції ВН і поліоніхомікозу. У хворих на УПО та ВН основної групи, яким видалено нігтьові пластини через оніхолізовані структури тер- міни загоєння (кіркування) операційних ран становили 11-20 днів (середня тривалість загоєння – 16 днів), у групі контролю – 15-
25 днів (середня тривалість загоєння – 21 день); тобто у пацієнтів з УПО, яким провели оніхектомію через оніхолізовані структури, терміни загоєння оніхектомічних ран були меншими, χ2=27,43, р<0,01. Добру ефектив- ність комплексного лікування констатовано у 284 пацієнтів основної (87,38%) та у 141 випадку контрольної групи (82,46%). Зага- лом позитивний ефект від застосування ком- бінованої терапії ітраконазолом та етапного хірургічного видалення мікотично уражених нігтів стверджено у 425 хворих (85,69%). На підставі аналізу частоти та причин виник- нення рецидиву оніхомікозу та вторинних компресійних уражень ми констатували, що максимальна частота рецидивів піднігтьово- го гіперкератозу та повторних інкарнацій при поліоніхомікозі спостерігається (за відсутно- сті системного лікування) на 12-15 місяць, χ2=25,52, рівень значущості, р=0,018, у ви- падках призначення системної терапії – на третій рік χ2=13,47, р=0,023 після проведен-
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
ня комплексного лікування, що нерідко є по- казом для повторних операційних втручань, коефіцієнт Спірмена (ρ) залежно від аналізо- ваного чинника становив 0,511-0,791.
Висновки
Удосконалення хірургічного лікування ін- карнацій нігтів доступом блокоподібною епоніхектомією, зміни послідовності вико- нання окремих етапів операційного лікуван- ня та техніки видалення нігтьової пластини з урахуванням пато- та морфогенетичних особливостей, резекція або видалення мі- котично уражених нігтів через оніхолізовані структури, χ2=27,43, р<0,01, з одномомент- ним видаленням дерматофітоми, гіперкера- тозів, ділянок вростання з епоніхеальними гіпергрануляціями при одномоментному за- стосуванні протирецидивних заходів, парці- альної матриксектомії, оптимізує результати хірургічного лікування.
Системна терапія ітраконазолом у ком- бінації з оптимізованим хірургічним ви- даленням мікотично змінених нігтів з локальним застосуванням лініменту тербі- нафіну й антимікотичних лаків дає змогу досягнути 92,3% повного видужання при монооніхомікозі, враховуючи поєднані випадки з виникненням інкарнації. Тер- мін 1-3 роки післяопераційного періоду можна вважати «критичним», χ2=13,47,
р=0,023 як такий, що детермінує про- ведення диспансерного спостереження, реобстеження та повторного проведення комплексного лікування хворих.
Ми розробили схему комплексного ліку- вання ускладнених мікотичних уражень з інкарнацією нігтів з впровадженням ад’ю- вантної та протирецидивної системної те- рапії ітраконазолом, виконанням етапних операційних втручань – розкриття гнійних вогнищ і видалення уражених нігтьових пластин, протирецидивні заходи з місце- вою антимікотичною терапією, яка допома- гає підвищити ефективність комплексного лікування тяжкого ускладненого та поєд- наного оніхомікозу з 82,46% до 87,38%. Вважаємо, що таку схему лікування доціль- но застосовувати для тяжких резистентних ускладнених випадків поліоніхомікозу з вторинною інкарнацією / вростанням нігтів.
Література
Farrelly PJ, Minford J, JonesMO. Simple operative management of ingrown toenail using bipolar diather- my. Eur J Pediatr Surg. 2009; 19 (5): 304-306.
Feldstein S, Totri C, Friedlander SF. Antifungal therapy for onychomycosis in children. Clin Dermatol.
2015; 33(3): 333-339.
Haneke E. Controversies in the treatment of ingrown nails. Dermatol Res Pract. 2012; 5: 1-12.
Haneke E. Taking a biopsy treating ingrown nails. Minor nail surgery in general practice MMW. Fortschr Med. 2003; 145 (38): 41-44.
Stewart CL, Rubin AI. Update: nail unit dermatopathology. Dermatol Ther. 2012; 25 (6): 551-568.
Tassara G, Machado MA, Gouthier MA. Treatment of ingrown nail: comparison of recurrence rates be- tween the nail matrix phenolization classical technique and phenolization associated with nail matrix curettage – is the association necessary? An Bras Dermatol. 2011; 86 (5): 1046-1048.
Tsunoda M., Tsunoda K. Patient-controlled taping for the treatment of ingrown toenails. Ann Fam Med.
2014; 12 (6): 553-555.
Tucker JR. Nail Deformities and Injuries. Prim Care. 2015; 42 (4): 677-691.
Vergun AR, Parashchuk BM, Krasnyy MR, Kit ZM, Vergun OM. Chronic mycotic-assotiated surgical nail pathology complicated with ingrown nail (nail incarnation): the analyses of clinical cases and complex treatment. International Journal of Medicine and Medical Research. 2017; 3 (1): 33-40.
Vergun A, Chulovskyj Ya, Shalko I, Kit Z, Moshchynska O, Lytvynchuk M [et al]. Оnychomycosis with nail incarnation: complex surgical treatment (Clinical analysis). International scientific journal “Internauka”. 2017; 12: 19-24.
Оригінальні дослідження: клінічні науки Original research: clinical sciences
Verrier J, Monod M. Diagnosis of Dermatophytosis Using Molecular Biology. Mycopathologia. 2017; 182(1-2): 193-202.
Vlahovic TC. Onychomycosis: Evaluation, Treatment Options, Managing Recurrence, and Patient Out- comes. Clin.Pod.Med.Surg. 2016; 33(3). 305-318.
Weyandt GH, Gesierich A, Hamm H. Unguis incarnatus: nail splinting by flexible tube secured by suture.
J Dtsch Dermatol Ges. 2009; 7 (2): 169-171.
Wollina U. Modified Emmet’s operation for ingrown nails using the Er: YAG laser. J Cosmet Laser Ther.
2004; 6 (1). P. 38-40.
Yabe T, Takahashi M. A minimally invasive surgical approach for ingrown toenails: partial germinal ma- trix excision using operative microscope // J. Plast. Reconstr Aesthet Surg. 2010. Vol. 63 (1): 170-173.
Zaias N, Escovar S. X, Zaiac MN. Finger and toenail onycholysis. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2015; 29 (5): 848-853.
Zang K, Sullivan R, Shanks SA Retrospective Study of Non-thermal Laser Therapy for the Treatment of Toenail Onychomycosis. J Clin Aesthet Dermatol. 2017; 10 (5): 24-30.
Zavala Aguilar K, Gutierrez Pineda F, Bozalongo de Aragon E. Management of onychocryptosis in primary care: A clinical case. Semergen. 2013; 39 (6): 38-40.
Zecha M, Alsina M, Tortes Rodriquez JM. Combination of amorolfine nail lacquer and oral itraconazole: a new approach for the treatment of severe onychomycosis. JEADV. 2001; 5: 67.
Zeichner JA. Onychomycosis to Fungal Superinfection: Prevention Strategies and Considerations. J Drugs Dermatol. 2015; 14 (10): 32-34.
Zeng M, Fu SP. Meliorated surgical procedure of Winograd for recurrent onychocryptosis. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2012; 92 (25): 1767-1769.
Стаття надійшла 22.11.2018
Після допрацювання 14.12.2018
Прийнята до друку 27.12.2018