image

Оригінальні дослідження: клінічні науки Research: clinical sciences


УДК 616.724-008.6:(611.715.3+611.854


ЧИ ЩІЛИНА ҐЛЯСЕРА Є СПРАВДІ ЩІЛИНОЮ ҐЛЯСЕРА?


Олександр КІЦЕРА, Леся МАТЕШУК-ВАЦЕБА


Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна, lvatseba@gmail.com


Стаття присвячена полеміці щодо ототожнення термінів «кам’янисто-барабанна щілина» і

«щілина Ґлясера». Кам’янисто-барабанна щілина, fissura petrotympanica, добре відома ото- риноларингологам, стоматологам і, звичайно, анатомам. З подразненням судинно-нервового пучка, що міститься у кам’янисто-барабанній щілині, пов’язують симптомокомплекс, який носить ім’я Джеймса Брея Костена або синдрому скронево-нижньощелепної дисфункції. У фаховій літературі часто кам’янисто-барабанну щілину називають щілиною Ґлясера. Резуль- тати наукового пошуку, представлені у статті, доводять, що немає жодних підстав ототожню- вати кам’янисто-барабанну щілину, fissura petrotympanica зі щілиною Ґлясера.


Ключові слова: кам’янисто-барабанна щілина, щілина Ґлясера, синдром Костена.


DO GLYASER’S FISSURE IS TRULY GLYASER’S FISSURE?


Alexander КITSERA, Lesya MATESHUK-VATSEBA


Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine, lvatseba@ gmail.com


The article is devoted to the controversy regarding the identification of the terms « petrotympanic fissure « and «Glyaser’s fissure». Fissura petrotympanica, well-known to the otolaryngologists, dentists and of course to the anatomists. The symptoms, which bears the name of James Bray Costen or temporomandibular dysfunction syndrome are associated with irritation of the neurovascular bundle that is located in the petrotympanic fissure. Petrotympanic fissure is often called Glyaser’s fissure in professional literature. The results of scientific research work that are presented in the article show that there is no reason to equate petrotympanic fissure, fissura petrotympanica, with Glyaser’s fissure.


Кeу words: petrotympanic fissure, Glyaser’s fissure, Costen’ s syndrome.


Йдеться про кам’янисто-барабанну щілину, fissura petrotympanica, добре відому отори- ноларингологам, стоматологам і, звичайно, анатомам, утворення, що з його деформа- цією пов’язують симптомокомплекс, який носить ім’я американського оториноларин- голога Джеймса Брея Костена (J. Costen, 1896 – 1962) або синдрому скронево-ниж- ньощелепної (темпоро-мандибулярної) дис- функції. Цей синдром виникає в разі від- сутності кутніх зубів або зниження їхньої висоти (внаслідок патологічного стирання), а також при зламах нижньої щелепи та про-

являється порушенням прохідності слухо- вої труби, зниженням слуху кондуктивного типу, шумами та болем у вухах. Дещо рідше виникають ґлосалгії, порушується смако- ва чутливість на солодке, солоне, гірке. До перелічених симптомів інколи приєднують- ся такі: біль голови, шиї, потилиці, сухість порожнини рота або ж, навпаки, гіперсалі- вація, запаморочення (без ністагму), тризм, хрустіння в скронево-нижньощелепних суг- лобах. Синдром може проявлятися усіма пе- рерахованими симптомами або лише деяки- ми з них.

image

Оригінальні дослідження: клінічні науки Research: clinical sciences


До сьогодні науковці описують синдром Костена як один з яскравих проявів подраз- нення елементів судинно-нервового пучка у щілині Ґлясера [1]. Топографія щілини, донині позначеної, як кам’янисто-бара- банна (fissura petrotympanica), або щілина Ґлясера така: в нижній частині луски скро- невої кістки, попереду і дещо вище від зо- внішнього слухового ходу, двома коренями відходить виличний відросток. Між цими коренями розташовується нижньощелепна ямка для головки нижньої щелепи, відді- лена від передньо-нижньої стінки кісткової частини зовнішнього слухового ходу нахи- леною щілиною. Доки головка нижньої ще- лепи перебуває в нижньощелепній ямці у звичайному положенні, передня барабан- на артерія функціонує нормально. Але за ситуації, описаної вище, головка нижньої щелепи зміщується догори і дозаду, пе- редня барабанна артерія, а за нею також супутні лімфатичні судини, волокна симпа- тичного барабанного сплетення і, звичай- но, барабанна струна стискаються. Інколи зміщується і деформується також слухова труба.


Після ортопедичної нормалізації висоти нижньої третини обличчя симптоми, що складають синдром Костена, минають прак- тично безслідно.


І, якщо роль Костена в первинному описі цього синдрому не викликає жодних сум- нівів, то щодо терміну «щілина Ґлясера» такі сумніви цілком обґрунтовані. Докто- рові Альбертові Мудри з Лозанни [6] не- щодавно пощастило знайти трактат Ґлясе- ра і скопіювати опис того утворення, що його згодом назвали щілиною Ґлясера. Ось що писав Johann Heinrich Glaser далекого 1680 року:


«Quia in vitulo observare est, circullum illum osseum, qui tympanum continent, prope mallei caput findi, fissure haec exiguum foramen efformat ex pelvi in meatum auditorium; meatus auditorius pericranio succingitur, hoc pericranium continuator per fissuram, eamque succingit, cum fissuram transiit, expanditur, et facit tympamum. Ergo humor ex pelvi per hunc canalem in meatum auditorium fluit, super pericranio; in meatu auditirio reperit carnem glandulosam quae humorem imbibit, et per poros suos in ematum auditorium fundit» [4].

Перекладемо цей відривок з латини:

«Як це спостерігається у теляти, персне- подібна кістка (мабуть барабанне кільце, annulus tympanicus, – тут і далі коментарі наші), що охоплює барабанну перетинку, поділяється поблизу головки молоточка і провадить із барабанної порожнини в зов- нішній слуховий хід; слуховий хід (вочевидь


Він народився 1629 року в Базелі у роди- ні гравера. По закінченні школи впродовж

image

Оригінальні дослідження: клінічні науки Research: clinical sciences


трьох років вивчав філософію, а після цьо- го вісім років студіював медицину в Гай- дельбергу та в Парижі. В рідному Базелі 1661 року захистив докторат з медицини, відкрив приватну лікарську практику і про- довжив філософські студії. 1665 року його номіновано професором грецької мови, анатомії і ботаніки в Базельському універ- ситеті. Дещо пізніше отримав ще посаду лікаря Базельського шпиталю. 1672 року його обирають ректором університету. Ґлясер приділяв багато уваги праці зі сту- дентами біля ліжка хворого, а також навчав їх в секційному залі, особисто проводячи розтини, зіставляючи клінічні спостере- ження з патологоанатомічними знахідка- ми. Залишив мало наукових праць, та й ті здебільшого не збереглися [6]. Праці, які

вдалося відшукати, присвячено остеоло- гії, краніології та анатомії черепних нервів. Г. Ґлясер базувався, передусім, на працях британця Вілізія (Thomas Willis, 1621-1675) і його анатомічній класифікації, а також на працях голландського анатома Isbrand van Diemerbroeck (1609-1674) [2]. Генріх Ґлясер помер у віці 46 років від висипно- го тифу, що ним заразився від приватного пацієнта.


ВИСНОВКИ

Вказане вище свідчить, що синдром Костена дійсно можна вважати проявом подразнення судинно-нервового пучка у кам’янисто-ба- рабанній щілині. Але немає жодних підстав називати кам’янисто-барабанну щілину, fissura petrotympanica, щілиною Ґлясера.


БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ


  1. Bluvshtein, G.M., Kalashnik, J.M., Pavlova, O.A., Cholodenko, E.V., 2011. Rare pathology: Costen’s syndrome (To feature of clinical and audiological manifestations). J. of EAR, nose and throat diseases. 3, 2-12.

  2. Burkhardt, A., 1917. Geschichte der medizinischen Fakultät zu Basel 1460-1900. Basel-Reinhardt. 185-

    189.

  3. Duverney, J.G., 1683. Traité de l’organe de l’ouїe. Paris. Michallet.51.

  4. Glaser, J.H., 1680. Tractatus posthumus de cerebro in quo ujus non fabrica tantum. Basileae: Bertschi.- Francofurti.-Rüdiger. 71.

  5. König, E., 1682. Regnum animale. Coloniae Munitianae. König. 94.

  6. Mudry, A., 2014. Johann Heinrich Glaser (1629-1675) und die Fissura petrotympanica. Schweiz. Medizin.

    Forum.14. 27-28. 511-513.

  7. Politzer, A., 1907. Geschichte der Ohrenheilkunde: I Band: Verlag v. Enke.-Stuttgart. 299.